Археологи
Іногда ми чуствуєм себе археологами на розкопках інтєтєсних дрєвностєй. То масляний фільтр виглядає так, шо складується впєчатлєніє, будто він іще Алєксандра Макєдонського застав, то в поддоні цілий склад квасолі. Були і більш інтєрєсні находки. Нєсколько раз находили в салоні жіночу сєрьожку. Я пєрвий раз по наівності дуже удівився, коли болєє опитні товаріщі акуратно відвели клієнта всторонку і отдали потряну вєщь. Потом, конєшно, доперло, шо к чєму. Бо по всякому реагірували. Хто удівлявся: «О, та це ж жінка ще в літом була загубила!», а хто якось поспішно в карман ховав і глаза одводив. Одну даже забирать отказались. Це була якась корпоратівна машина, водітєль, який її пригнав на сєрвіс, сказав: «Я в ній каждий день разних бугалтерш возю, я шо тепер, буду у них всіх спрашувать, чиє воно?». Так та сєрьожка у нас в ящіку з всякой всячиной і тіліпалась довгенько. А потом кудись ділась. Може викинули, а може хто в ломбард одніс 
А один раз нашли носки!!! Причому, нестірані Валялись під водітєльским сідєнієм, скручені в акуратний клубочок. Сміх сміхом, но у нас ця находка визвала опрєдєльонні затруднєнія. Шо з ними робить? Положить туди, де нашли? Так хазяїн може крик піднять, скаже, шо то наші. Викинуть? Так наоборот скаже, шо украли його любімиє носочки. В общем, рішили позвонить. Отвєт був «Та викиньте їх нафіг, то я колись із тренажорного зала іхав, а носки із сумки з формою випали, міні було ніколи їх доставать, а потом забув про них». В общем, нічого страшного не проізошло
Кошельків з міліонами доларів не находили, а от просрочєна кредітка під заднім сідєнієм була. І куча мєлочі під ковриками.
Якшо ви цей допис лайкнете, то слєдуйщій раз ми найдемо в салоні шо-нібудь інтєрєсне. А якшо розшарите, то шо-нібудь інтерєсне найдемо під капотом. А я потом напишу, шо то було.